Форум Православного Христианского чата

[akira]

БІЛИЙ


Білий – символ невинності, чистоти й радості. Він – нейтральний: в ньому – чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із Божественною силою.
Білий колір багатий своєю чистотою, бо несе в собі всю гамму веселкових кольорів, на які розпадається, коли зустрічається з чистими краплями небесної води. Тож у його небесно-світлій чистоті – гармонія всіх кольорів, як в Богові – гармонія цілого світу.
В білих кольорах служиться Служба Божа на Різдво Христове, Вознесіння і Преображення Господнє, а також на Благовіщеня і ранкова Служба на Великдень.
У знак того, що людина приходить у світ для світлих справ, обряд хрещення здійснює священик, одягнутий у білі ризи…
Тож білий колір – то символ створеного Богом світу, в якому – розмаїття явищ, як розмаїття кольорів – у кольорі білому…

[akira]

ЧЕРВОНИЙ


Червоний – символ крові й вогню, бо це – гарячий колір. У ньому – всі сторони життя: з однієї – повнота життя, свобода та енергія; з іншої – ворожнеча, помста й агресивність.
З однієї сторони – це символ любові, а з іншої – символ страждань.
Червоний колір – символ Божої любові до людей, до людського роду, бо Син Божий заради спасіння людства пролив свою святу кров, а після Нього – інші мученики за віру Христову.
В ризах червоного кольору правлять священики Службу Божу на Великдень і на честь святих великомучеників…
Стихія червоного кольору – вогонь, а планета – Марс, планета бога війни, для кого проливати червону кров – звичайне явище. Його день – вівторок,бо тоді треба багато енергії для початку і завершення нових справ. А також і четвер, бо цього дня було видано Ісуса Христа на хресні страждання…

[akira]

ОРАНЖЕВИЙ


Оранжевий – символ слави, величі та гідності. В ризах такого кольору священики правлять Службу Божу в усі недільні дні, що приурочені Господові.
…Його стихія – вогонь і Земля, а небесне світило – Сонце. День – неділя, яка приурочена Богу.

[akira]

ЖОВТИЙ

Жовтий – символ тепла, радощів і поваги. Це – колір золота і стиглого колоса, через які він уособлює Сонячне світло.
Він – колір Божественної величі та слави, тому в жовтих або золотих ризах правлять Службу Божу не тільки по неділях, але й в дні, приурочені пророкам, апостолам і великим святим.
Його стихія – земля, бо на землі він золотить хлібні лани для блага і достатку людей і над Землею піднімає палахке Сонце, як знак Божественної турботи про людей.
Його планета – Венера, а день – п’ятниця, бо цього дня від великої любові до людей помер на хресті Син Божий і Людський – Христос, котрого зрадили і віддали на страждання. Так через Венеру і п’ятницю переплелись любов і страждання, зрада і розлука – в усьому цьому проглядається жовтий фон…

[akira]

ЗОЛОТИЙ


Золотий – символ святості, свідчення Божественної Сили, світлого подвигу Сина Божого та чистоти Пресвятої Богородиці.
Він також символізує Сонце і багатство. Та золотий колір має бути чистим, а багатство – духовним.
Золотий колір символізує святість, поки золото – тільки символ; коли ж золото перестає бути символом багатства, а само стає багатством, воно втрачає символіку святості й стає символікою тлінної наживи…
Стихія золотого кольору – вогонь, а світило небесне – Сонце: саме вони вимагають вогненно-сонячної чистоти від усього золотого.

[akira]

ЗЕЛЕНИЙ


Зелений – символ природи і молодості; він – «міст» між двома протилежними кольорами веселкового спектру – гарячим червоним і холодним синім. А тому виступає кольором надії на злагоду, мир і спокій.
Однак, його перебування на межі протилежних кольорів свідчить також і про його недовершеність, недозрілість. Але це – вже плюси та мінуси молодості…
… Сам він – це синтез жовтого і голубого, через які на ньому сходяться червоний і синій. Через це саме в зелених ризах правлять Службу священики на честь праведників, котрі здійснили подвиги в ім’я Господа, віри і церкви, а також на Вербну Неділю і на Трійцю.
… Зеленим кольором, як поєднанням жовтого і голубого, стверджується, що людська вірність і відданість Богу (жовтий колір) підносить людину до Небес (голубий колір), що приносить в її душу спокій (зелений колір).
… Його дні – понеділок і субота, які так сходяться до неділі, як протилежні спектрові кольори – до зеленого. Його стихії – вода і повітря, без яких не буває зеленого світу і зеленого кольору…

[akira]

ГОЛУБИЙ


Голубий – близький за духом синьому кольору, символізує благородство, ніжність і вірність, і легкий сум через розуміння конечності прекрасного і неповторного в людському житті та недосяжності вічного, як недосяжна небесна блакить…
Він – символ Божественних Небес, куди возносяться праведники Христової віри, і – найперша серед них – Пресвята Богородиця, яка носила в своїй непорочній утробі Небожителя – Ісуса Христа. В ризах голубого кольору правлять священики Божу Службу, приурочену Пречистій Діві Марії – Матері Божій…
Його стихія – повітря, бо воно – і сама блакить, і шлях до голубого неба.

[akira]

СИНІЙ


Синій – символ вірності, довір’я і безконечності. Як безконечними бачиться морська далечінь і небесна глибина. Він настільки серйозний, що аж холодний. Його серйозна холодність зближується з Божественною Істиною, яка вічна і непорушна.
Як і голубий, він символізує Святі Небеса, людську праведність і чисту духовну відданість людини своєму Творцю і Судді, Владиці Небес і Світу.
… Його стихія – вода, котра не тільки сама синя, але й змикається із синім небом…

[akira]

ФІОЛЕТОВИЙ


Фіолетовий – особливий символ, бо поєднує в собі два протилежних кольори – гарячий червоний і холодний синій. Червоний – символ Христової крові й Воскресіння; синій – символ Небес. В загальному – пролита на розп’ятті червона кров відкриває шлях до праведних Небес.
Саме тому Службу Божу, приурочену Хресту Господньому, правлять священики у фіолетових ризах…

[akira]

ЧОРНИЙ


Чорний – символ темряви, зла і смерті. Взагалі, всіх злих сил, процесів гниття і затемнення.
Однаково приховує і робить подібними Істину і Хибу, Красу і Потворність, Правду і Кривду. Для нього немає між ними відмінностей, бо в темряві – всі предмети темні…

[батюшка]

добавлю на русском языке
Цветовая гамма богослужебных облачений состоит из следующих основных цветов: белый, красный, оранжевый, желтый, зеленый, голубой, синий, фиолетовый, черный. Все они символизируют духовные значения празднуемых святых и священных событий. На православных иконах цвета в изображении ликов, одеяний, предметов, самого фона, или "света", как его точно называли в древности, также имеют глубоко символическое значение. То же самое относится к настенным росписям, убранству' храмов. Исходя из установившихся традиционных цветов современных богослужебных облачений, из свидетельств Священного Писания, творений святых отцов, из сохранившихся образцов древней живописи, можно дать общие богословские толкования символики цвета.Праздник праздников - Пасха Христова начинается в белых облачениях в знак Божественного света, воссиявшего из Гроба Воскресшего Спасителя. Но уже пасхальная литургия, а затем вся седмица служатся в красных ризах, знаменующих торжество неизреченной пламенной любви Божией к роду человеческому, явленной в Искупительном Подвиге Сына Божия. В некоторых храмах принято на пасхальной утрени на каждой из восьми песней канона менять облачения, так что священник предстает каждый раз в ризах иного цвета. В этом есть смысл. Игра цветов радуги очень соответствует этому торжеству торжеств.

[батюшка]

Воскресные дни, память апостолов, пророков, святителей отмечаются в ризах золотого (желтого) цвета, так как это прямо связано с представлением о Христе как Царе Славы и Предвечном Архиерее и о тех Его служителях, которые в Церкви знаменовали собою Его присутствие и имели полноту благодати высшей степени священства.

Праздники Богоматери знаменуются голубым цветом облачений потому, что Приснодева - избранный сосуд благодати Духа Святого, дважды осенена Его наитием - ив Благовещении и в Пятидесятнице. Обозначая сугубую духоносность Пресвятой Богородицы, голубой цвет в то же время символизирует Ее небесную чистоту и непорочность. Голубой цвет является также цветом высокой энергии, что соответствует представлению о силе Духа Святого и Его действии.

[батюшка]

Но на иконах Матерь Божия, как правило, изображается в покрывале пурпурного (темно-красного, вишневого) цвета, надетом поверх риз темно-голубого или зеленого цветов. Дело в том, что пурпурные одеяния, багряницы, наряду с золотыми, были в древности одеждой царей и цариц. Иконопись в этом случае обозначает цветом покрывала, что Богоматерь является Царицей Небесной.

Праздникам, где прославляется непосредственно действие Святого Духа, - Дню Святой Троицы и Дню Святого Духа усвоен не голубой, как можно было бы ожидать, а зеленый цвет. Этот цвет образуется сочетанием голубого и желтого цветов, знаменующих Духа Святого и Бога Сына, Господа нашего Иисуса Христа, что точно соответствует по смыслу тому, как Господь исполнил Свое обетование послать от Отца на соединенную со Христом и во Христе Церковь Духа Святого, "Господа животворящего". Все имеющее жизнь творится волей Отца посредством Сына и оживотворяется Духом Святым. Поэтому символом вечной жизни явлено древо и в Священном Писании, и в церковном сознании. Так что и обычная земная зелень деревьев, лесов и полей всегда воспринималась религиозным чувством, как символ жизни, весны, обновления, оживотворения

[батюшка]

Если спектр солнечного света представить в виде круга, чтобы концы его соединились, то окажется, что фиолетовый цвет является средостением двух противоположных концов спектра - красного и голубого (синего). В красках фиолетовый цвет и образуется соединением этих двух противоположных цветов. Таким образом фиолетовый цвет объединяет в себе начало и конец светового спектра. Этот цвет усвоен воспоминаниям о Кресте и великопостным службам, где вспоминаются страдания и Распятие Господа Иисуса Христа ради спасения людей. Господь Иисус сказал о Себе: "Я есмь Альфа и Омега, начало и конец, Первый и Последний" (Откр. 22, 13).

Крестная смерть Спасителя явилась упокоением Господа Иисуса Христа от Его дел спасения человека в земном человеческом естестве. Это соответствует упокоению Бога от дел творения мира в седьмой день, после создания человека. Фиолетовый цвет- седьмой по счету от красного, с которого начинается спектральная гамма. Присущий памяти о Кресте и Распятии фиолетовый цвет, содержа в себе красный и голубой цвета, обозначает, кроме того, некое особое присутствие всех Ипостасей Святой Троицы в крестном подвиге Христа. И в то же время фиолетовый цвет может выражать мысль о том, что Своею смертью на Кресте Христос победил смерть, так как соединение вместе двух крайних цветов спектра не оставляет в образовавшемся тем самым цветовом замкнутом круге никакого места черноте, как символу смерти.

Фиолетовый цвет поражает глубочайшей духовностью. В качестве знамения высшей духовности в сочетании с представлением о крестном подвиге Спасителя этот цвет употреблен для архиерейской мантии, так что православный епископ как бы облекается весь в крестный подвиг Небесного Архиерея, образом и подражателем Которого епископ является в Церкви. Подобные же смысловые значения имеют и наградные фиолетовые скуфии и камилавки духовенства.

[батюшка]

Праздникам мучеников усвоен красный цвет богослужебных облачений в знак того, что кровь, пролитая ими за веру во Христа, явилась свидетельством их пламенной любви ко Господу "всем сердцем и всею душею" (Мк. 12, 30). Таким образом, красный цвет в церковной символике-это цвет безграничной взаимной любви Бога и человека.

Зеленый цвет облачений на дни памяти подвижников и преподобных означает, что духовный подвиг, умерщвляя греховные начала низшей человеческой воли, не умерщвляет при этом самого человека, а оживотворяет его сочетаванием с Царем Славы (желтый цвет) и благодатью Духа Святого (голубой цвет) к жизни вечной и обновлению всей человеческой природы.

Белый цвет богослужебных облачений принят в праздники Рождества Христова, Богоявления, Благовещения потому, что он, как отмечалось, знаменует собою несозданный Божественный Свет, приходящий в мир и освящающий собою творение Божие, преображающий его. По этой причине в белых ризах служат и в праздники Преображения и Вознесения Господня.

Белый цвет также принят для поминовения усопших, потому что он очень ясно выражает смысл и содержание заупокойных молитв, в которых испрашивается для отшедших от земной жизни упокоение со святыми, в селениях праведников, облеченных, согласно Откровению, в Царстве Небесном в белые ризы Божественного света.