Форум Православного Христианского чата

Сьогодні 5 липня о 6-ій годині ранку на 79 році життя після тривалої хвороби помер Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир.
Духовенство та віряни скорблять з приводу смерті Предстоятеля та моляться за спокій його душі. Вічна йому пам’ять.



Отец мой духовный, за Вас я молюсь.
Сегодня пред Вами я низко склонюсь.
За чуткое сердце, за Вашу любовь
Вам руку целую и кланяюсь вновь.


Отец мой духовный, души моей врач,
Как лучший подарок примите мой плач.
Заблудшей душе моей дали Вы свет,
Теперь я спокойно пойду на ответ.

Сегодня за Вас я у Бога прошу.
Всё то, что Вы дали – я в сердце ношу.
Я так недостойна молиться за Вас,
Но знаю – услышит Спаситель мой глас!

Отец мой духовный, за Вас я молюсь.
Сегодня пред Вами я низко склонюсь.
За чуткое сердце, за Вашу любовь
Вам руку целую и кланяюсь вновь.

* * *

Эпоха Блаженнейшего Митрополита Владимира


https://www.youtube.com/watch?v=VrXklVLXFbE

Сороковини...

Молимось, пам'ятаємо, хоча бiль ще не вщухла...

* * *

За час предстоятельства Блаженнішого Володимира ми звикли, що все якось само собою вирішувалось і при цьому нам спокійно жилось. Ми навіть не відчували, що вся напруга внутрішньої боротьби зосередилась в одному серці і тому ми ні про що не думали. Ми задумуємось про це тільки тепер і лиш частково можемо розділити цей тягар. Любов – це покров на немочі, як пов’язка, що накладається на рани, щоб вони скоріше гоїлись. Любов, що обумовлена плотською прив'язаністю, завдяки смерті стає вільним перебуванням із Христом в Дусі Святому. І тепер внутрішній подвиг однієї людини стає правилом виживання для кожного з нас сьогодні. “Сильна, як смерть любов” (Пісня Пісень 8,6), тому що тісніше єднає людей по суті, духовно, мало того, завдяки смерті ми в цю суть людини, що відійшла від нас, глибше проникаємо, якщо молимось за неї і йдемо її шляхом.

Денис Таргонський



Стихи Блаженнейшего...

Молитва

К Тебе, Пречистая, подъемлю руки
С надеждою и трепетной мольбой,
К Твоим стопам несу я сердца муки,
Я истомлен житейскою борьбой.

Ты мрак души моей, о Матерь Света,
Своим святым сияньем озари;
Плащом грехов она всегда одета.
Грехи мои увидеть умудри!

Тобой Любовь сошла с Небес на землю,
Пусть на меня сойдут ее лучи,
Пусть благость их мой дух больной объемлет,
И недуг мой греховный облегчит.

https://www.youtube.com/watch?v=2ArlWqJXgfg - Таким он остался в нашей памяти...